04.06.2026![Слова як зорі]()
![З історії львівського авангарду]()
Читати повністю![З роду Словацьких. Частина друга: юрист і поет Еразм Словацький]()
Читати повністю
Посестри. Часопис №211
З історії львівського авангарду
Краще пізно, ніж ніколи. Навіть у невпинно мінливому і мозаїчному сьогоденні, де важко встигнути бодай за чимось, бувають нагоди промовити чи написати цю любу мені фразу. Гадаю, цілком доречно буде її застосувати до такої книжки: спізнений на сорок шість років український переклад праці польського дослідника мистецтва Пйотра Лукашевича «Об’єднання митців «artes» (1929–1935) та інші історії львівського модернізму». Він вийшов друком у 2021–му в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи. Дістав визнання професійного середовища (й навіть відзнаку «Візуальна книга» на Книжковому Форумі того року), але, схоже, не був активно висвітлений і прокоментований у ширшому інформаційному просторі.
Із роду Словацьких. Частина друга: юрист і поет Еразм Словацький
Про батька Юліуша Словацького – Евзебіуша Словацького (1773–1814) як літератора було відомо практично відразу після посмертної публікації його рукописів, у яких були й теоретичні трактати, і художні переклади античних авторів (як ілюстрацій до постулатів теоретика), і оригінальні поетичні твори. Але через те, що він не встиг за життя увійти до літературного процесу, власне Юліуш і не сприймав його як «поетичну одиницю», хоча з великою повагою ставився до його доробку.Рекомендації
Анета Камінська: Я хочу, щоб мої співвітчизники знали таку Україну, яку знаю я: добру, красиву, сильну, відкриту, таку, що заслуговує на перемогу і мирне, щасливе життя
Відома польська поетка й перекладачка Анета Камінська стверджує: перекладати вірші українських авторів почала абсолютно випадково – після однієї зустрічі в книгарні, що стала пророчою. Утім, сьогодні вона є справжнім «голосом» українських поетів у Польщі, які розповідають про криваву війну, розв’язану російськими окупантами. Також Анета Камінська сама пише проникливі вірші про цю війну, пропускаючи через власне серце події, які переживають її численні друзі-колеги в Україні. Ці вірші вона виклала у тритомнику «Кімната з виглядом на війну» у вигляді щоденників. А зараз працює над четвертою книжкою циклу.
Для цього не потрібен автор: хто замість письменників популяризує книжку. Польський досвід
Польська ситуація, як відомо, відмінна. Тут немає потреби захищати свою мову у межах своєї країни. Так само питання заідеологізованого іншомовного контенту для дітей не є таким гострим. Звісно ж, баланс між іноземним та національним актуальний для кожної нації, але тут проблема не сягає масштабу національної безпеки вже на рівні дитячого контенту. Однак певні професійні кола вбачають негативні тенденції у комерціалізації підліткової літератури, у результаті якої величезної популярності набувають книжки, яким, на думку експертів, бракує художньої цінності.
Коли закінчиться війна
«А знаєш, – кажу я, слухаючи твої думки про той день, коли все закінчиться, – в дитинстві я хотіла мати такий особливий килим-літак, на який зможу вмістити всіх, кого люблю. І там, на цьому килимі-літаку, з ними ніколи нічого не станеться. Ані пекуче сонце, ані руйнівна злива. Ані війна, ані смерть. Я досі уявляю цей килим-літак і думаю про всіх людей, яких я на ньому збираю і які житимуть вічно. For ever and ever. Amen».
Кшиштоф Чижевський: Постійний вихід за межі себе – це найкращий спосіб бути собою
Бібліотека української поезії «Перед лицем війни», котру ми видаємо, є певним чином продовженням «Бібліотеки сараєвських письменників», яку ми видавали під час війни в колишній Югославії у вигляді збірок віршів. Нещодавня збірка Вікторії Амеліної «Свідчення», опублікована в Бібліотеці, завершує четверту серію, що є вже сороковою двомовною українською поетичною збіркою. Перекладачі – польські письменники: і ті, які перекладають із української професійно, – Богдан Задура, Лєшек Шаруга чи Анета Камінська, і ті, котрі тільки почали вивчати українську мову й співпрацювати з авторами, які часто добре знають польську, – Юлія Федорчук, Якуб Корнхаузер чи Катажина Шведа. Я сам переклав для цієї серії вірші Наталії Трохим, Ганни Осадко, Дар'ї Суздалової, Юлії Броварної, Анни Малігон та Назара Федорака. У нашому видавництві виходять і інші українські книжки. Нещодавно у серії «Меридіан» вийшли «Я перетворююсь... Щоденник окупації» – вірші та інші тексти Володимира Вакуленка, а також «Війна з тильного боку» Андрія Любки.
