19.02.2026![Тоншає настінний календар]()
![До виходу]()
![Нічийна земля]()
![Божидар Пайонк: Журналістика повинна розширювати світогляд та можливості, бути амбітною, не гнатися за дешевою сенсацією заради кліків]()
Читати повністю![«якби любов могла триматись тільки на крові...»]()
![Із книжки «Фотоспалах. сімейна сага (історико-патріотичний роман)». Глава 1: «Червона коробка»]()
Читати повністю![Марія. Українська повість. Частина друга. ХVIIІ–ХХ]()
Читати повністю
Посестри. Часопис №196
Божидар Пайонк: Журналістика повинна розширювати світогляд та можливості, бути амбітною, не гнатися за дешевою сенсацією заради кліків
Божидар Пайонк – польський політолог і журналіст, автор репортажів, документальних фільмів, гостросоціальних сюжетів. Був на Майдані під час Революції Гідності. У 2015 році подорожував Україною, збирав свідчення та зняв фільм «Анексія» про кримських татар і анексію Криму, де, крім інших свідків, фігурують відомі у світі особистості – Мустафа Джамілєв та Джамала.
Із книжки «Фотоспалах. сімейна сага (історико-патріотичний роман)». Глава 1: «Червона коробка»
Антрацитові хмари висять майже нерухомо й тиснуть на мозок. Вчора хлюпало й несамовито прало дощем усе місто. Гілками дерев і прапорами – біло-червоними й жовто-блакитними – розлючений вітер давав ляпаси якомусь невидимому супротивникові. Бився, здавалось, не на життя, а на смерть. Та життя завжди перемагає. І нині Нова Гута, чиста й мокра, стає навшпиньки, виглядаючи сонечко. Та де там… Окрім яскравих прапорів, всюди лише безліч відтінків безрадісного бетонно-асфальтного, а над ним – табуни сірих набундючених хмар, готових вихлюпнути на світ свою нову образу. Холодно, незатишно. Чи то березень несвідомо нехтує своїми обов’язками , чи, може, й він нині розгублений, як усі…
Марія. Українська повість. Частина друга. ХVIIІ–ХХ
«Там, де шляхетне, чуле лише хвилину світить, де смерть старих батьків – шлях до користі дітям, де зверхня любов ближніх і їх нещира ніжність...» До чийогось горя, де заздрощів безмірність; Де роль поривів світлих завжди тому невдала, Що в Цнотливості фату Облуда забрала; Де одна лиш насолода – в захваті взаємнім Сердець вірних, незрадливих бути нам щоденнім.Рекомендації
Анета Камінська: Я хочу, щоб мої співвітчизники знали таку Україну, яку знаю я: добру, красиву, сильну, відкриту, таку, що заслуговує на перемогу і мирне, щасливе життя
Відома польська поетка й перекладачка Анета Камінська стверджує: перекладати вірші українських авторів почала абсолютно випадково – після однієї зустрічі в книгарні, що стала пророчою. Утім, сьогодні вона є справжнім «голосом» українських поетів у Польщі, які розповідають про криваву війну, розв’язану російськими окупантами. Також Анета Камінська сама пише проникливі вірші про цю війну, пропускаючи через власне серце події, які переживають її численні друзі-колеги в Україні. Ці вірші вона виклала у тритомнику «Кімната з виглядом на війну» у вигляді щоденників. А зараз працює над четвертою книжкою циклу.
Для цього не потрібен автор: хто замість письменників популяризує книжку. Польський досвід
Польська ситуація, як відомо, відмінна. Тут немає потреби захищати свою мову у межах своєї країни. Так само питання заідеологізованого іншомовного контенту для дітей не є таким гострим. Звісно ж, баланс між іноземним та національним актуальний для кожної нації, але тут проблема не сягає масштабу національної безпеки вже на рівні дитячого контенту. Однак певні професійні кола вбачають негативні тенденції у комерціалізації підліткової літератури, у результаті якої величезної популярності набувають книжки, яким, на думку експертів, бракує художньої цінності.
Коли закінчиться війна
«А знаєш, – кажу я, слухаючи твої думки про той день, коли все закінчиться, – в дитинстві я хотіла мати такий особливий килим-літак, на який зможу вмістити всіх, кого люблю. І там, на цьому килимі-літаку, з ними ніколи нічого не станеться. Ані пекуче сонце, ані руйнівна злива. Ані війна, ані смерть. Я досі уявляю цей килим-літак і думаю про всіх людей, яких я на ньому збираю і які житимуть вічно. For ever and ever. Amen».
Кшиштоф Чижевський: Постійний вихід за межі себе – це найкращий спосіб бути собою
Бібліотека української поезії «Перед лицем війни», котру ми видаємо, є певним чином продовженням «Бібліотеки сараєвських письменників», яку ми видавали під час війни в колишній Югославії у вигляді збірок віршів. Нещодавня збірка Вікторії Амеліної «Свідчення», опублікована в Бібліотеці, завершує четверту серію, що є вже сороковою двомовною українською поетичною збіркою. Перекладачі – польські письменники: і ті, які перекладають із української професійно, – Богдан Задура, Лєшек Шаруга чи Анета Камінська, і ті, котрі тільки почали вивчати українську мову й співпрацювати з авторами, які часто добре знають польську, – Юлія Федорчук, Якуб Корнхаузер чи Катажина Шведа. Я сам переклав для цієї серії вірші Наталії Трохим, Ганни Осадко, Дар'ї Суздалової, Юлії Броварної, Анни Малігон та Назара Федорака. У нашому видавництві виходять і інші українські книжки. Нещодавно у серії «Меридіан» вийшли «Я перетворююсь... Щоденник окупації» – вірші та інші тексти Володимира Вакуленка, а також «Війна з тильного боку» Андрія Любки.
